Головна » Щоденник автора » Конспект життя RSS
Bookmark and Share

Конспект життя

Конспект життяНародився я у передноворічну ніч 30 грудня 1986 року в Коломиї, маленькому містечку на Івано-Франківщині. Змалку не любив людей. Важко переживав розрив з матір’ю після поступлення до дитячого садка, через що часто блював, засинав у туалеті та тікав з території садка. Після тривалих спроб моїх батьків прищепити любов до спорту (на їхню думку я був надто жирним) незлюбив людей ще більше. Через постійне і непереборне бажання уникнути чергового заняття в спортзалі розвинулися паранормальні здібності до брехні та акторська майстерність. Іноді сам починав вірити у наявність вигаданих мною болячок.

В школі вдалося трохи подружитися з однолітками, зате нажив собі ворогів з боку вчителів. Особливо ненависними були: вчителька української мови у якої були проблеми з дикцією, через що ми часто робили помилки в диктантах; вчителька біології, яка просто ненавиділа дітей і постійно намагалася нас принижувати; вчителька фізкультури, яка, підозрюю, була лесбіянкою, через що люто ненавиділа хлопчиків та спускала все дівчаткам. Особистим ворогом була банда старшокласників, очолювана завучем Вандичкою.

Конспект життяСім років розбишакування у школі змінилися п’ятирічним навчанням в профтехучилищі, де здобував спеціальність бухгалтера, оператора комп’ютерного набору. За короткий час у цьому закладі я зміг стати відмінником. В період мутації голосу був затягнутий у хор, де мені прищепили любов до мистецтва. Згодом почав їздити на різні конкурси читців, непогано декламував гуморески. За свою нелюбов до людей став всезагальним посміховиськом та об’єктом знущання місцевої бикоти. Розвинулися комплекси, з’явилася заповітна мрія: «перестати бути людиною». Запустивши довгі патли, вступив у вік неформалітету, з’явилися мрії про палке кохання, ілюстровані еротичними снами. На випускному розпочав відносини з одногрупницею, які протривали довго, важко і болісно.

Конспект життяУ 2004 році, реалізуючи своє бажання стати всесвітньовідомим хакером і почати світову експансію через глобальні мережі, вступив до Київського політехнічного інституту. Помилково вибрав факультет авіаційних та космічних систем за спеціальністю: «інженер з розробки літаків і вертольотів». Через кілька тижнів навчання сильно вдарився головою об залізобетонну балку і довго лежав у ліжку. Після тривалого лікування, лікарі почали залякувати «атрофацією зорового нерва в наслідок застарілої гематоми в мозку», через що довелося відмовитися від уколів магнезії. Нажив друзів, призвичаївся до пива, чіпсів, порно, рок-музики. Відчув смак просирання батьківських грошей. Почав писати. Під кінець свого першого студентського року зрозумів, що вища математика і теоретична механіка – не моє і мене відрахували. Опісля довго провалявся на канапі, періодично заливаючи у себе літри пива, горілки, вина.
Дивлячись на те, як майбутній зять нищить своє життя, батько моєї дівчини влаштував мене на роботу в училище, де я вчився лаборантом комп’ютерного кабінету. Це був мій перший дорослий досвід роботи.

Конспект життяУ 2006 році поступив на заочне відділення факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Яковича Франка. Відчув себе людиною, комплекс неповноцінності почав заміщуватися манією величі. Нажив собі ще друзів, які стали прототипами багатьох моїх персонажів. Змінив ще кілька місць роботи, зокрема працював фотографом в театрі, де крізь дно пивної пляшки та туман сигаретного диму мені вдалося розгледіти свою майбутню дружину і частково підкорити цю жінку собі. Пізніше мені не пощастило працювати техніком-програмістом в Печеніжинській спеціальній загальноосвітній школі інтернаті з поглибленим професійно-трудовим навчанням для дітей з легкою розумовою відсталістю. Цей досвід завдав непоправної шкоди моїй психіці. Директора Степанівну я впізнаю у персонажах фільмів жахів та бачу в жахливих мареннях під час гарячки.

Якийсь час працював кореспондентом газети «Коломийська правда», опублікував десятки статей, репортажів, інтерв’ю. Після одруження кинув пити, палити і вживати наркотики. Безрезультатно намагаємося народити цьому світу дитину. За все своє коротке життя змінив масу захоплень, таких як: військовий письменник, археолог, палеонтолог, астрофізик, веб-дизайнер, хакер, фотограф і журналіст. Маю хист до куховаріння, подорожей країною та походів у гори. Багато бавлюся в комп’ютерні ігри, полюбляю квести, стратегії, інді. Мрію помиритися з родиною та навчитися жити серед людей.

Олекса Мельник

6коментарів

Відгуки

Ірина Карашівська30 грудня 2009 14:24
НУ, це прямо як про одного мого знайомого, Льошу Мельника... Ти його часом не знаєш? :) Жартую...
Дуже класна біографія, написнана, легко, наче про якусь іншу людину, за якою ти спостерігав десь збоку. Хоча, частково, це, мабудь, так і є.
Що правда, ті моменти, в які(на скільки я знаю) тобі було най гірше, ти описав аж за надто легко і поверхнево (вибач на бидлячому слові, пальоно). Хоча, напевно, воно й правильно, не слід зациклюватись на поганому.
Коротще, мені здається, що твоє захоплення писменництвом переросте таки в найулюбленішу, найпродуктивнішу, справу всього твого життя.

Dinares30 грудня 2009 16:10
Прочитала із зіхопленням, але тебе я знаю краще, ніж ти про себе написав)

Оксана Романенчук24 квітня 2010 17:20
А я й не здогадувалась, з ким працювала ;)))))

Andromeda20 вересня 2010 13:56
Ого, скільки всього встиг! Я вражена.

oliam5 жовтня 2010 12:37
Виявляється, я взагалі нічого не знаю...

hyliganka15 травня 2011 12:16
Ода... Ода... Ода... Так, ти любиш, щоб тебе хвалили, і не любиш... Насправді, ти один знаеш куди ця творчість тебе заведе... А сподіваюся, іншого вибору у тебе немає. Я песимістично налаштована відносно... Ти точно досягнеш бажаного. А далі що?
Але тобі інакше не можна!

Додати коментар


Включіть це зображення для відображення коду безпеки
оновити, якщо не видно коду